19-20 века — концепции националистических и демократических изменений.
Т. Шевченко, Л. Украинка, Н. Дрогомаров, Костомаров, А. Потебня.

Рубеж 19-20 в — формирование главной философской школы, тесно связанной с западной философией. Наибольший вклад: М, Грушев, Виниченнко и другие.
20 век — поиск национальной идеи, т.е. практически национального мифа, это интегрирующая сила для большинства населения страны.

Хвильовой: отказ от ориентации на пассивность и естетизации страданий.
Акцент: идеал “гражданского человека” Смысл — широкая глубокая активность.
Человек — творец истории.

Радикальный национализм Д. Донцова: иррационализм, романтическое понимание всего национального, как аристократизм духа. волюнтаризм и тоталитаризм.
Чижевский определил черты украинского характера — эмоциональность, индивидуализм, плюрализм в этике, право на собственное мировоззрение.

В 1944 — факультет философии в Киевском университете.
1946 — институт философии при НАНУ

Современная философия — Копнин: логика, теория познания и методология науки, акцент делается на гуманистические направленности в философии.
Украинские философы активно обращаются к западной философии: экзестенциолизм, неофрейдизм, феноменология.

Філософські переконання Івана Франка.

У розвитку світогляду Франка відбилися складні суперечності ідейної боротьби, суспільно-політичних течій переломного періоду у розвитку людства. Тому при всій глибині та багатогранності його світогляд не був послідовно завершений.

Основними рисами світогляду Івана Франка були:

  • філософський матеріалізм;
  • революційний демократизм;
  • критичний реалізм;
  • просвітительський гуманізм.

Вони склалися у Франка в період з 1876 по 1883 рік під сильним впливом передових ідейних напрямків суспільно-політичної і філософської думки, які йшли тоді в Україну з Німеччини і Росії.

Чижевский занимал ведущие позиции и в изучении истории взаимовлияний русской и немецкой философии, философской проблематики в славянских литературах и т.п.

Реклама